Прогалини військового будівництва США у АТР, які показав 2015 рік

На 2015 рік збройні сили США продовжують переважати НВАК КНР у більшості випадків як якісно так і кількісно. Не зважаючи на цей фактор, офіційний Пекін не відмовився від політики симетричного нарощення власного військового потенціалу – в першу чергу це стосується розбудови військово-морських сил Китаю для створення функціонального океанічного флоту. Однак в кінці кінців на сьогодні китайське вище військово-політичне керівництво продовжує покладатися на асиметричні військові і невійськові засоби стримування США у Східній Азії. За останні 20 років основні зусилля Пекіну були спрямовані на створення надійних протикорабельних балістичних ракет, яка мають попередити інтервенцію США, яка виходячи із географії регіону, буде спиратися в першу чергу на ВМФ. При цьому КНР не зупиняться на досягнутому – у 2015 році під час параду було представлено нову протикорабельну балістичну ракету DF-26. Радіус дії цієї ракети складає 2,5 тисяч кілометрів, вона може нести як конвенційну так і ядерну боєголовку, а також має систему із РГЧ. Тим самим КНР хоче розширити так звану зону antiaccess/areadenial за межі першої острівної гряди, створюючи загрозу для бази збройних сил США на Гуамі, як одної із головних баз для проектування Америкою сили у регіоні АТР.

Зі свого боку ВМФ США змушений діяти на умовах менш сприятливих ніж їх китайські візаві – як сили передового забування кораблі мають нести на борту як ударні ракети типу «Томагавк» для нанесення ударів по суші, протичовнові ракети для боротьби із кораблями противника і ракети сімейства SM для виконання завдань у сфері ППО/ПРО. Однак у 2015 році стала помітною одна із найсерйозніших прогалин у довготерміновому військово-морському будівництві США. Проблема у тому, що із 1999 року жоден надводний корабель, який був спущений американцями на воду, не мав систем із протикорабельними ракетами. Пояснення цього криється у тому, що після 1991 році із зникненням СРСР, флот США зробив ставку не на протидію іншому ворожому флоту, а на проектування сили із моря на сушу – ось чому системи вертикального запуску Mk41 почали озброювати ударними ракетами «Томагавк». При цьому навіть кораблі, збудовані до того, мають на озброєнні ракети «Гарпун», максимальна дальність яких складає усього лише 124 км – протикорабельні комплекси КНР мають дальність, яка обраховується тисячами кілометрів! Іншими словами кораблі ВМФ США у випадку гіпотетичного конфлікту із флотом НВАК КНР опинилися б у завідома програшній ситуації – вони були б під прицілом китайських протикорабельних ракет DF-21 і DF-26, яка розташовані на материку, і протикорабельних систем ВМФ КНР. В той час як відповісти кораблі ВМФ США можуть лише на виклик із боку материкових протикорабельних систем через застосування ударних ракет «Томагавк».

FIC

Однак ситуація є не настільки катастрофічною для ВМФ США. У січні 2015 року була успішно випробувана модифікація ракети «Томагавк» − Bloc IV. Цим різновидом ударної ракети було вражено рухому ціль у морі – контейнер на танкері. Іншими словами ракети Bloc IV можуть виконувати функцію протикорабельних ракет для знищення надводних кораблів ВМФ КНР. Однак проблемним моментом у цьому плані є те, що ці ракети мають дозвукову швидкість, а отже можуть бути нейтралізовані найсучаснішими системами ППО/ПРО. Саме тому із 2017 року ВМФ США почне роботи над якісно новою протикорабельною ракетою, яка прийде на заміну ракеті «Гарпун». Конкурентом ракет «Томагавк» Bloc IV мають стати протикорабельні ракети дальнього радіусу дії(LRASM). Перевагами цієї ракети є можливість протидіяти засобам РЕБ потенційного противника. Вперше версію LRASM, яка може бути встановлена на Mk 41, було успішно випробувано у лютому 2015 року.

У американців є також можливість придбати подібну до LRASM по ТТХ ракетну систему у Норвегії, яка є союзником США по НАТО. Тому отримати цю норвезьку ракетну систему не складе жодних проблем для американців. При тому вона може заощадити значні кошти, адже на відміну від Томагавк Bloc IV і LRASM уже знаходиться у виробництві. Інші розглядають варіант необхідності для США співпраці із японською компанією Мітсубісі для  спільного виробництва XASM-3. Ця ракета, на відміну від Томагавк Bloc IV і LRASM, буде надзвуковою, розвиваючи швидкість Мах 3, а отже значно важчим завданням для ППО/ПРО противника.

Окрім озброєння американських кораблів новими протикорабельними ракетами деякі американські військово-морські експерти, такі як Джеймс Холмс, пропонують звернутися до уряду Філіппін щодо можливості розміщення на їх території американських протикорабельних ракет. Тим самим США зможуть нівелювати перевагу КНР щодо можливості запускати власні ракети із материка. Однак можливість реалізації такої опції є невизначеною, не зважаючи на те, що розміщення протикорабельних ракет означатиме розміщення військового контингенту США на Філіппінах, а отже посилення ефекту стримування щодо КНР. Так Конституційний Суд Філіппін відклав на січень 2016 року рішення щодо угоди 2014 року із США щодо збільшення американської військової присутності у країні.

Також показовою є і інша ситуація, яка сталася восени 2015 року за участю ВМФ США і КНР. За повідомленням видання The Washington Free Beacon китайський підводний човен в жовтні здійснив симуляцію удару крилатою ракетою по американському авіаносцю USS Ronald Reagan у Японському морі. Цей авіаносець із жовтня 2015 року є частиною сил передового базування 7 флоту США, що розміщені у японському порту Йокосука. Разом із 50 тисячним американським військовим контингентом USS Ronald Reagan є не лише основою для реалізації угоди 1960 року між США і Японією щодо оборони, але і засобом підтримання миру і свободи мореплавства у Азії. Останній подібний випадок за участю китайського підводного човна мав місце у 2006 році.

Проблема для флоту США у тому, що КНР продовжує нарощувати своє угруповання підводних човнів, які здатні завдати удару крилатими ракетами по американських надводних кораблях. Так у травні 2015 року флот НВАК поповнився трьома ударними підводними човнами класу 093 SHANG, що несуть 18 протикорабельних крилатих ракет YJ-8, із радіусом дії в 40 км. В той же самий час радіус дії стандартної американської торпеди RUM-139C складає лише 17 миль. Тим самим у китайських підводних човнів буде можливість здійснити удар по американському авіаносцю, при цьому залишитися поза межами дії американських торпед. Звичайно такий сценарій є занадто ідеалістичним, адже навіть китайські військові визнають, що можливість близько підійти до американського авіаносця залежить від багатьох факторів, які не завжди будуть в наявності. Однак уже сама можливість була гарно продемонстрована китайським підводним човном у жовтні 2015 року.

Слід визнати, що і у даному випадку США має перевірений інструментарій для протидії загрозі від ударних підводних повнів(SSN) КНР. Перш за все, не зважаючи на всі технологічні прориви, по шумності ядерні підводні човни КНР знаходяться на рівні 1970-х років. Це створює можливість для ефективної роботи для американських літаків протичовнової боротьби Р-8 Poseidon, які займаються пошуком підводних човнів противника у світовому океані, що є головною умовою для успішної боротьби із ними. Більше того США у грудні 2015 року підписали угоду із Сінгапуром щодо можливості на ротаційній основі розміщувати літаки Р-8 Poseidon. Не дивно, що ця новина відразу викликала шквал протестів із Пекіну – розміщення цих літаків у Сінгапурі довзолить ефективно боротися із китайським підводними човнами(як стратегічними ракетоносцями так і ударними) у акваторії Південно-Китайського моря, де знаходиться їх головна база на острові Хайнань.

Власне чому корисно і необхідно постійно слідкувати за розвитком справ у військовій сфері між провідними державами!? Як стверджує Роберт Хеддік у нещодавній статті для видання The National Interest саме відсутність неформального взаєморозуміння щодо того на що спроможні збройні сили США і КНР може стати джерелом конфлікту, оскільки одна сторона захоче скористатися наявними технічними військовими перевагами. Наявність прогалин у військово-морському будівництві США у АТР, які показав розвиток подій у 2015 році, не означає автоматичного конфлікту. Однак це створює гостру необхідність США шукати адекватну відповідь на асиметричні виклики із боку КНР.

 

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s