Агресія РФ проти України через призму концепції Стівена Волта щодо кореляції між революціями і війнами

Намагання представників школи політичного реалізму дати власне пояснення причинам російської агресії проти України є гарним доказом вірності науковців основним постулатам цієї парадигми, не зважаючи на те, що основні приписи цього напрямку міжнародно-політичних досліджень при поверхневому застосуванні щодо конфлікту дають таки прямо анекдотичні результати. Якоюсь мірою можна навіть говорити про те, що застосування головних постулатів політичного реалізму для пояснення причин агресії РФ проти України демонструють тотальне розходження між теорією і практикою міждержавних взаємин, і тим самим є викликом для школи політичного реалізму. Однак не зважаючи на все це, американські реалісти продовжують писати статті щодо протистояння РФ і України, виходячи із головних постулатів цієї парадигми. Не є винятком і відомий американський вчений-політолог Стівен Волт. У своїх статтях він пояснює агресію РФ проти України як активні намагання Кремля, виходячи із усвідомлення подальшого послаблення силового потенціалу порівняно із Заходом, зберегти власну сферу впливу у регіоні колишнього СРСР на фоні спроб цього ж таки Заходу розширити свою сферу впливу через інкорпорацію таких держав як Україна до НАТО. Залишимо таке пояснення на совісті Стівена Волта, однак загалом же воно чітко знаходиться в руслі школи політичного реалізму для якої міжнародні відносини це головним чином взаємодія великих держав щодо військово-політичних питань, у тому числі через активне протистояння щодо зовнішньополітичної орієнтації сусідів.

Однак як на мене застосування інших аспектів академічного доробку Стівена Волта може дати кращі результати щодо знаходження причин, які штовхнули РФ на агресію проти пост-революційної України наприкінці лютого 2014 року. Мова  йде про його статтю «Revolution and war»(1992) і однойменну книгу, яка з’явилася у 1996 році.

У статті і книзі Стівен Волт пропонує і потім підтверджує декілька гіпотез щодо того, чому революційні зміни у одній країні можуть мати одним із побічних наслідків війну. Так в першу чергу він модифікує певні положення загальної теорії балансу сил – у його інтерпретації революційні події змінюють загальний баланс сил між державами. В першу чергу це відбувається внаслідок постреволюційного хаосу і загального послаблення потенціалу державної машини, яка пройшла революцію. Це у свою чергу створює так зване «вікно можливостей» для інших держав, які намагатимуться скористатися періодом внутрішньої пост-революційної нестабільності для покращення своїх позицій у міжнародних відносинах за рахунок держави, яка пройшла революцію. При цьому за звичай, за словами Стівена Волта, зовнішні гравці переоцінюють вразливість держави, яка пройшла процес революції. По-друге, Стівен Волт також у модифікованому вигляді застосовує і положення своєї концепції «балансу загроз» для пояснення чому після революції у одній країні може виникнути міждержавна війна. На його думку проблема у тому, що як революційна країна так і її контр-агенти на міжнародній арені починають неправильно інтерпретувати наміри один одного. Це в першу чергу стосується особливого різновиду наступального потенціалу – можливості поширення як революційної так і контрреволюційної ідеологій, а отже підриву стабільності держав із середини. Ось як про це говорить Стівен Волт: «Якщо революція втілює собою нові політичні ідеї, правлячі еліти у державах, чий внутрішньополітичний порядок відмінний від революційних ідей, можуть відчути загрозу для їх внутрішньодержавної легітимності». Врешті решт не менш важливим фактором, який може мати вплив на вірогідність виникнення міждержавної війни із залученням постреволюційної держави є виникнення класу так званих політемігрантів, які побоюючись переслідування у революційній державі, знаходять притулок у інших країнах. При цьому вони зображують новий режим як відверто ворожий для урядів держав, де вони перебувають. Окрім цього ці політемігранти намагаються переконати уряди, які їх прийняли, у тому, що пост-революційна держава слабка через наявність потужної опозиції (п’ятої колони), а тому вона не витримає активного втручання зовнішніх гравців.

Тепер спробуємо застосувати усі ці припущення до ситуації, яка виникла наприкінці лютого 2014 року, коли до влади у Києві прийшов новий уряд після перемоги Революції Гідності. Пост-революційний хаос в Україні сприяв тому, що з’явилося вікно можливостей, яким відразу скористалася РФ. Власне цей ефект був лише посилений тим, що протягом правління режиму Віктора Януковича сектор національної безпеки і оборони знаходився на периферії пріоритетів національної еліти. А отже усе далі входив у гостру кризу, найкращим показником чого  був той факт, що наприкінці лютого 2014 року лише 6 тисяч із 41 тисячі сухопутних сил України були готові для ведення бойових дій.

Із іншого боку українська народна революція проти клептократичного режиму сприймалася у РФ як головна загроза у стратегії щодо розбудови «сильної держави». Більше того такий формат зміни влади, який мав місце у Києві у лютому 2014 року, діаметрально розходився із тим як легітимність трактується у РФ. Власне трактування легітимності у РФ чи не найкраще розкриває діалог між Президентом РФ Володимиром Путіним і тодішнім Державним секретарем США Кондолізою Райс, який мав місце у квітні 2005 року незадовго після Помаранчевої революції в Україні. Ось що пише про цю зустріч Кондоліза Райс у своїх мемуарах: «Ми обговорили декілька питань, і він скористався наявним часом не лише для того, щоб продемонструвати власне незадоволення із тими чи іншими аспектами зовнішньої політики США, але і представити власне бачення демократії. Він тоді сказав – ти ж знаєш нас, тим самим нагадуючи про мою наукову кар’єру. Після цього він довго говорив про те, яким чином Росія прийде до власного різновиду демократії – через владу сильної руки(його сильної руки) і поступове формування фракцій у рамках партії влади, які тим самим представлятимуть різні точки зору. Його бачення було недалеким від тої ситуації, яка склалася із різними фракціями у Ліберально-демократичній партії Японії, яка окрім короткого періоду у 1990х, була правлячою партією у Японії із 1955 року. При цьому у самій партії конкурують різні точки зору і бачення. Російські революції усі закінчувалися погано, як відзначив Путін, а тому ними усіма треба управляти зверху». Іншими словами у РФ сформувалися зовсім інші уявлення щодо легітимності – при формальному збереженні демократичних процедур зміна влади не може відбутися шляхом революції знизу. Усі перетворення мають спрямовуватися лише державою згори.Тим самим Революція Гідності, навіть більшою мірою ніж Помаранчева революція, кидає виклик пануючим у РФ уявленням щодо легітимності влади і можливого механізму її зміни.

Врешті решт Кремль так легко пішов на агресію проти України не в останню чергу через переконання у існування так званої Новоросії, населення якої б радо вітало б російських агентів. Усе це в кінці кінців мало б сприяти федералізації України, і тим самим створити на думку Кремля реальний механізм щодо попередження Євроатлантичної і Європейської інтеграції України. Однак як відомо проект Новоросія із тріском провалився, про що говорять і самі російські чиновники. Тобто не в останню чергу Кремль так легко розв’язав проти Україну війну, вважаючи її слабкою і розділено державою із сильними проросійськими настроями.

Тому як можна зрозуміти концепція Стівена Волта щодо кореляції революцій і війн набагато краще пояснює генезис російської агресії ніж звична для реалістів логіка балансу сил і протиборства великих держав за сфери впливу. Однак чому автор даної концепції не вдавався до її застосування у власних спробах пояснити агресивну політику РФ щодо постреволюційного режиму на Україні залишається відкритим питанням без якоїсь визначеної відповіді.

Оригінал публікації – http://www.ngoprogress.com/?p=418#sthash.7CUgM1PY.dpuf

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s