Російська «геополітика» і повчальна історія Карла Хаусхофера

Як це не парадоксально, але російська школа геополітики має завдячувати своєму існуванню саме розпаду СРСР. Велика Радянська Енциклопедія давала наступне визначення поняттю геополітика: «буржуазна, реакційна концепція, що використовує викривлене трактування даних фізичної і економічної географії для виправдання і пропаганди агресивної політики імперіалістичних держав». Однак у 90-х роках ті у РФ, хто величав себе геополітиками, були фактично на задвірках суспільних реалій. Це не означає, що не публікувалися відповідні праці, в яких автори намагалися запропонувати Кремлю зовнішньо- і внутрішньополітичний курс на основі геополітичного підходу. Навпаки «геополітиками» стали навіть такі і сьогодні відомі російські політики як Геннадій Зюганов чи Володимир Жириновський. Беззмінний лідер КПРФ у книзі «Географія перемоги: основи російської геополітики» чітко говорить про необхідність відновлення домінування РФ над пострадянським простором для повернення контролю над Хартлендом. В той же час Володимир Вольфович у книзі «Останній кидок на Південь» чітко із самої назви демонстрував основний напрям для зовнішньої політики РФ. Але усе одно справжнім керівникам РФ, а не їх маріонеткам, було не до того. Перш за все порядок денний 90-х років визначався завданням конвертації політичної влади колишньої радянської еліти у економічну, що реалізовувався через процеси приватизації, а фактично розкрадання через різноманітні схеми типу «кредити в обмін на акції».Це не означає, що Кремль не мав на той час планів щодо відновлення домінування над простором колишнього СРСР. Навпаки Борис Єльцин свято вірив у 1991 році, коли підписував Біловержську угоду, що РФ, провівши швидко і якісно ринкові перетворення, стане ядром реінтеграції на пострадянському просторі. Тому не можна сказати, що керівництво РФ не вміло мислити геополітично. Більше того: такий підхід щодо лідерства у регіоні на основі передової економіки гарно реалізовується сьогодні іншими провідними державами чи об’єднаннями, такими як США, ЄС, КНР чи Японія. Тобто реалізуючи такий план, РФ ніяким чином не вийшла б за межі загальноприйнятної поведінки великої держави на міжнародній арені і в своєму регіоні.

Однак, як говорять самі росіяни «Было гладко на бумаге, да забыли про овраги, а по ним — ходить». Як відомо ринкові реформи 90-х років через об’єктиві і суб’єктивні причини закріпили роль РФ як сировинного придатку Заходу. Тому і Єльцинівська модель відновлення домінування над пострадянським простором так і залишилися нездійсненною мрією. Але так склалися зірки, чи точніше ринкова кон’юнктура завдяки попиту в країнах Азії, що ціни на енергоресурси пішли в гору. За підрахунками британських економістів РФ у 2001-2013 роках отримала 2,1 трлн. доларів! у вигляді нафтогазової ренти. Ну, в кого на фоні таких грошей не піде запаморочення від успіху? Іншими словами, як гарно відзначив Олексій Арбатов, російському керівництву захотілося погратися у велику державу. Однак будь-яка експансія вимагає легітимізації. Не став винятком і імперський рецидив. Ось тут і справді Кремлю стала у нагоді російська геополітика. При цьому узята була на основу саме класична імперська геополітика, для якої прямий контроль над простором є головною ціллю, при цьому ціллю в собі. Держава це своєрідний організм, якому постійно треба розширюватися – ось квінтесенція імперської класичної геополітики. Такі ідеї не могли не викликати ажіотаж  і сприйняття серед російської еліти, якій хоч якось необхідно було пояснити претензії на Україну, які не мають під собою жодної економічної, а отже реальної основи. Так у XVII-XIX столітті, коли основу експорту Російської імперії становили зернові, експансія на Україну мала під собою міцну основу. Так само і після 1917 року у тому, що Україна стала майже відразу об’єктом експансії більшовицького режиму, немає нічого дивно. Тоді вона була енергетичним (Донбаський вугільний басейн), металургійним, ну і звичайно сільськогосподарським центром колишньої імперії. Тепер же в основі економічної моделі РФ видобування і експорт енергоресурсів, тому логічною є експансія в Арктиці, створення там окремого військового командування. Адже це єдиний регіон у світі із іще не розробленими великими запасами конвенційної нафти. Але до чого тут Україна не зрозуміло? Тому тут на допомогу приходять такі відомі російські «геополітики» як Алєксандр Дугін чи Ніколай Старіков. Для них експансія РФ є нічим іншим як боротьбою із всесвітнім злом, якими представляються США і Захід загалом. А у процесі боротьби усі методи є гарними і виправданими – у тому числі порушення фундаментальних основ міжнародного права.

Однак усім їх шанувальникам слід мати на увазі дві речі. Перш за все гірка правда у тому, що такі великі «стратеги» банально зароблять гроші на  тих, хто шукає простих відповідей на важливі і неоднозначні питання суспільного життя. Критикуючи у тому числі капіталістичний спосіб виробництва, як одну із основ гегемонії Заходу, вони тим не менш гарно засвоїли головне правильно капіталізму щодо «попиту-пропозиції». І тепер вони цей попит успішно задовольняють. Як приклад – антологія творінь Ніколая Старікова. Зверніть увагу на початок публікації (десь саме із 2006 року РФ перейшла до реваншистської політики на Євроатлантичному просторі), поступове збільшення тиражу і кількість перевидань.

Название
Годиздания
Издатель
Кол-востраниц
Тираж
1 «Кто убил Российскую империю? Главная тайна ХХ века» 2006 М.: Яуза, Эксмо 512 4 000 экз.
2 «Мифы и правда о Гражданской войне. Кто добил Россию?» 2006 М.: Яуза, Эксмо 512 4 000 экз.
3 «Преданная Россия. Наши „союзники“ от Бориса Годунова до Николая II» 2007 М.: Яуза, Эксмо 320 4 000 экз.
4 «От декабристов до моджахедов» 2008 СПб.: Питер 288 2 700 экз.
5 «Кто заставил Гитлера напасть на Сталина» 2008 СПб.: Питер 368 4 000 экз.
6 «Шерше ля нефть. Почему наш Стабилизационный фонд находится там?» 2008 СПб.: Питер 272 7 000 экз.
7 «Кризи$: Как это делается» 2009 СПб.: Питер 304 7 000 экз.
8 «Спасение доллара — война» 2010 СПб.: Питер 256 10 000 экз. (доп. тираж)
9 «Национализация рубля — путь к свободе России» 2011 СПб.: Питер 336 20 000 экз.
10 «Хаос и революции — оружие доллара» 2011 СПб.: Питер 330 15 000 экз.
11 «Сталин. Вспоминаем вместе» 2012 СПб.: Питер 416 20 000 экз.
12 «Геополитика: Как это делается» 2013 СПб.: Питер 368 40 000 экз.
13 «Украина. Хаос и революция — оружие доллара» 2014 СПб.: Питер 240 10 000 экз.
14 «Россия. Крым. История» 2014 СПб.: Питер 252 30 000 экз.

Однак заробляти гроші інтелектуальним шахрайством це не найстрашніший злочин, перед суспільством у якому ти живеш. Набагато більший злочин цих осіб у виправданні агресивної політики недемократичного режиму через псевдонаукові праці – тобто фактичне покриття морального і матеріального дефолту теперішньої Росії. Окрім цього, такі ось горе-геополітики стали також ідеологами експансіонізму, вигадуючи різні химери  типу Євразійський союз, для якого на сьогодні не існує жодних реальних передумов.

Але їм самий час згадати приклад свого колеги Карла Хаусхофера(1869-1946), якого не безпідставно вважають ідеологом експансіонізму Третього Рейху. Так протягом перебування Рудольфа Гесса і Адольфа Гітлера у тюрмі Ландсберг, тобто саме у час коли вони працювали над працею «Mein Kampf», Карл Хаусхофер навідував їх кожного тижня. Саме мюнхенський геополітик навчив майбутнього фюрера таким речам як життєвий простір. Прихід до влади нацистської партії чітко позначився на гаманцю Карла Хаусхофера – так його щорічні прибутки зросли із 60 тис. марок до 200 тис. марок, при цьому кваліфікований залізничний отримував на той час на рік 2 тис. марок. Однак доля його виявилася трагічною – 10 березня 1946 року Карл Хаусхофер покінчив життя самогубством, побоюючись законного притягнення до відповідальності за свою злочинну діяльність.

Говорять, що історія має властивість повторюватися. Сьогодні ми стали свідками того як російська геополітика загалом пішла по дорозі німецької. Однак усі російські апологети і рупори Кремля мають пам’ятати про відповідальність, яку має нести кожна людина за свою діяльність. А вона як показує приклад Карла Хаусхофера завжди настає – питання лише у формі. 

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s