“План Б”

Два роки тому тодішній керівник Об’єднаного комітету начальників штабів Майк Маллен заявив, що саме державний борг, а не певна ворожа держава чи терористична група є головною загрозою для США. Однак реалії насправді говорять про інше – масштабна програма переозброєння, від якої у США ніхто не збирається відмовлятися, незважаючи на так званий секвестр, промовисто говорить про інше.

На сьогодні США працюють над новим винищувачем п’ятого покоління F-35, будують новий клас авіаносців типу «Джеральд Форд», ведуть випробування нових систем ПРО – а головне активно обговорюють у своїх журналах можливі плани використання цього новітнього озброєння (за бажання, для прикладу, поцікавтеся концепцією AirSea Battle) – а дехто відкрито закликає до дискусії про стратегію Третьої світової війни. Власне, і ті системи озброєння, які приймаються у американській армії, чітко говорять про те, із ким американці готуються воювати. На жаль це далеко не так звані lesser includeds(боротьба із тероризмом, державами-ізгоями, стихійними лихами – тобто тим, що в рівній мірі загрожує всім державам і є небезпечним для поширення глобалізації), а саме із Big One(тобто міждержавний конфлікт). Чому так відбувається, не зважаючи на те, що світ стає усе більше взаємозалежним, а зміна за останні 100 років економічних зв’язків від “метрополія-колонія” до “розвинена країна-розвинена країна” робить можливий конфлікт фактично нікому невигідним?

Окрім тактичних питань, що пов’язані із перенесенням уваги США до АТР і фактичного визнання КНР як потенційного ворога №1(це до речі американці хотіли зробити іще у 2001 році, однак завадила усім відома терористична атака), є і питання більш стратегічного масштабу(американці ніколи не втрачали здатності глибоко мислити). А у міжнародних відносинах, логіку яких ніхто не відміняв, стратегічні питання пов’язані із виживанням власної нації і тим, яке місце під сонцем вона займає.

Як на мене, американці усвідомлюють, що взаємозалежність означає і у вищій мірі вразливість. Світова економічна система, через яку Вашингтон хотів би здійснювати і успішно здійснює свою світову гегемонію(не зважаючи на усі заяви, США були і залишаться державою №1 у світі), може стати жертвою випадкового конфлікту. Далеко ходити не треба – уже майже рік триває активна фаза протистояння між КНР і Японією(відповідно друга і третя держави у світі за рівнем ВВП) і можливість випадкового конфлікту між цими двома державами дуже велика, про що до речі іще на початку 2013 року писала консалтингова компанія Eurasia Group. Ну а далі по мірі розгортання конфлікту(авторитарному керівництву КНР, яке схильне в останній час підтримувати свою легітимність через націоналізм, буде важко стримати вимогу населення помститися Японії за XX сторіччя)нас чекає фактичний крах світової економіки. Проект Globalization 3.0 зазнає повного краху. Відповідно і виживання усіх країн тоді залежатиме лише від одного – можливості як умога точніше чинити організоване зовнішнє насилля. Тобто американці воліють тримати порох сухим, або як казав Теодор Рузвельт «Говори тихо, але тримай в руках велику дубинку, і ти далеко підеш».

Світ, на жаль, входить у дуже цікаву і небезпечну фазу – якщо користуватися термінами, то це – за визначенням політолога Яна Бремера – G-Zero World, або місце, де баланс сил перебуває у постійній флуктуації і точно визначити світову ієрархію не можна.

Раніше це робили системоутворюючі війни, однак після 1945 року світовий баланс сил змінювався внаслідок перш за все економічного розвитку – з одного боку це прекрасно, адже в іншому випадку за майже 70 років у людства було багато шансів знищити себе. Однак і точно розібратися, хто сьогодні головний, не візьметься ніхто. Авторитет і могутність США як головного світового полісмена підірвані нерозумною внутрішньою політикою – інші претенденти на домінування вбачають у цьому шанс для себе. І небезпека навіть тут не стільки у тому, що може початися війна між великими державами – дуже багато індикаторів на системному рівні міжнародних відносин стверджують протилежне. Проблема у тому, що великі держави просто не зможуть домовитися(ніхто не буде занадто могутній, щоб нав’язати своє рішення, але у всіх вистачить потуги блокувати небажаний для себе розвиток подій). І це також є в вищій мірі загрозою для єдності економічної системи як «паска безпеки» від глобального протистояння – перетягування ковдри закінчиться тим, що вона лусне і в хід піде «останній доказ королів». І буде це навіть не блокове протистояння – кожен сам за себе і веде свою гру – а «війна усіх проти всіх».

Нарешті, пропоную на завершення звернутися до історії. У чому виявилася перевага європейців, коли вони самі того не знаючи, починаючи із кінця XV століття, розпочали підкорення інших світ-систем і перетворення європейської регіональної ранньокапіталістичної системи на світову? Можливо, це був вищий рівень розвитку економіки? Однак на той час Китай+Індія складали 50% світового ВВП. Чи може вищий рівень розвитку культури?Однак Схід і в цьому не відставав від Заходу. Європейці на той час були кращі лише у тому, як «продавати смерть»(при цьому хвороби були не менш ефективними ніж порох) – саме воєнний фактор дав змогу Заходу розширюватися, а потім і силоміць втягувати інші країни у капіталістичну світ-систему. І, відповідно, зброя буде останнім гарантом виживання США у випадку краху світової капіталістичної системи – Вашингтон це усвідомлює. А про борги тоді усі забудуть – воно і не до того буде, та і крах світової економічної системи означає крах фінансової. Усе обнулиться, так би мовити.

Цікаво і те, що цій неписаній логіці слідують усі основні сучасні гравці у міжнародних відносинах – РФ здійснює масштабну програму переозброєння розраховану до 2020 року вартістю в 760 млрд. доларів, Японія і Індія в липні-серпні 2013 року спустили на воду відповідно нові вертольото- і авіаносець, КНР за повідомленнями журналу Foreign Policy розпочала будівництво нового авіаносця.

 Тобто усі провідні держави методично слідують логіці висловлювання Льва Троцького «Можете не цікавитися війною, але війна зацікавиться вами», самі не вірячи у казки про неможливість війн, які вони один одному розповідають.

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s